арт-педагогіка


Ідея, якій служить учитель, полягає в насадженні моральності в роді людському. Їй віддається він усією душею, вона володіє ним неподільно. Вона не засіла йому в голову як надуманий принцип, але перейшла в його плоть і кров. Не він володіє нею, а вона ним.

                                                                           А. Дістервег

 

          Сучасний соціокультурний простір України характеризується втратою національних культурних традицій, зміною загальносуспільних духовних орієнтирів, деформацією цінностей сімейного виховання, засиллям псевдокультурних, агресивних та антигуманних тенденцій у засобах масової інформації. Це все значною мірою ускладнює процес виховання школярів, оскільки формування базових ціннісних орієнтацій відбувається в умовах постійного вибору між тим, що декларується в сім’ї, пропагується соціальними інститутами та транслюється засобами масової інформації. На фоні різкого зниження життєвого рівня збільшується кількість дітей, які не відчувають своєї значущості, взаєморозуміння, підтримки дорослих. Це призводить до девіантної поведінки, соціальної дезадаптації, втрати моральних цінностей. Причини такого стану вбачаю у суперечностях сучасного суспільства, в яке "вдихнули силу прогресу, але забули про дух" (Х. Ортега-і-Гассет). 

На мою думку, сьогодні в умовах соціокультурної кризи питання гуманізації освітнього простору набуває першочергового значення. Завданням педагогів має стати організація навчально-виховної взаємодії учителя та учня, орієнтованої на особистість як найвищу цінність сьогодення.

А оскільки мистецтво є унікальним засобом впливу на особистість, то сьогодні воно може забезпечити творчу та індивідуально-особистісну спрямованість освіти, стати важливим компонентом її змісту. Останні десятиріччя в педагогічній науці активно здійснюється пошук терміна, що найбільш адекватно відображав би специфіку використання мистецтва для вирішення педагогічних завдань. Так сьогодні формується нова галузь наукового знання, що має назву "арт-педагогіка". Як випливає з аналізу літературних джерел, а саме: праць Т. Соколової, М. Шуть, О. Отич та інших – арт-педагогіка є синтезом мистецтва й педагогіки. Саме вона, використовуючи мистецькі надбання, розкриває можливості для досягнення позитивних змін в інтелектуальному, соціальному й емоційному розвитку дітей і вирішує завдання виховання, навчання, розвитку, підтримки зростаючої особистості. Поняття арт-педагогіки як особливого напряму  сучасної педагогічної  науки  в Україні ще не отримало точного визначення (на відміну від понять "арт-терапія", "арт-психологія"). У педагогічній практиці творчі вчителі все частіше починають використовувати окремі прийоми, технології та методи арт-педагогіки. Я переконана, що художньо-творча діяльність – це делікатна можливість спостерігати за дитиною в процесі спонтанної творчості, наблизитися до розуміння її інтересів, цінностей, відчути її неповторність та унікальність. Тут виховний, розвивальний, навчальний процеси протікають водночас завдяки захоплюючій спонтанній діяльності, у результаті якої налагоджуються емоційні, довірливі стосунки між учнем і вчителем, пізнаються закони ефективної соціальної взаємодії, створюється позитивний психологічний мікроклімат. Таким чином, на уроках української мови та літератури з елементами арт-педагогіки реалізується така мета – активізація навчальної та пізнавальної діяльності учнів засобами мистецтва, гармонізація внутрішнього світу дитини та її соціалізація, виховання самоідентифікації особистості дитини в процесі її залучення до національного та світового мистецтва. Із поставленою метою пов’язані наступні завдання: розвиток емоційно-вольової сфери школярів; розвиток креативності як здатності до творчості та потреби до творчого самовираження; психогігієна (турбота про емоційний та психічний стан школяра – зниження внутрішньої тривожності та агресії, оволодіння навичками емоційної саморегуляції); формування позитивної "Я-концепції" школяра; забезпечення соціокультурної адаптації школярів (оволодіння поведінковими моделями  відповідно до соціально прийнятних морально-етичних норм, формування комунікативної культури та розвиток емпатійних умінь школярів); гармонізація особистісного розвитку учнів.

Слід чітко сформулювати специфічні ознаки арт-педагогіки:  використання в освітньому процесі образотворчих засобів мистецтва, домінування діалогу педагога з учнями, спільна художня творчість педагога та учня, проникнення в найрізноманітніші види навчальної та позанавчальної діяльності, використання творів мистецтва при вивченні різних предметів.

Ідея гуманізму є основоположною для арт-педагогіки і перетворюється на принцип діяльності арт-педагога. Вона реалізується мною і в змісті навчання, насиченні його "вічною" проблематикою (Добро і зло, Любов, Мудрість, Краса), зверненні до внутрішнього світу учня. Ефективна взаємодія між учителем і учнем є підставою для взаємного розвитку, самовдосконалення і служить розкриттю індивідуального творчого потенціалу незалежно від художніх, інтелектуальних та інших здібностей кожного учня.